Сайт журналістів ВНУ

Ох і давно це було. Якось 1 травня 1886 року американські робітники влаштували страйк з вимогами запровадити восьмигодинний робочий день на фабриках, відбулася кровопролитна сутичка між демонстрантами і  поліцією. У липні 1889 року Паризький конгрес II Інтернаціоналу в пам'ять про виступ американських робітників прийняв рішення про проведення 1 травня щорічних демонстрацій. Вперше це свято проводилося 1890 року в Австро-Угорщині, США, Бельгії, Данії і деяких інших країнах.

В СРСР ця дата вважалася символом революції, непримиренної класової боротьби. Першого травня у всіх населених пунктах організовувались мітинги й паради, виголошувались промови й лунали заклики солідарності.  В часи жорсткої комуністичної влади ніхто не мав права проігнорувати урочисті події присвячені цьому дню, в противному випадку людину просто звільняли з роботи або й ще гірше – виключали з партії. Радянські вожді застосовуючи методи пропаганди, створили свято, яке не могло прирівнятися навіть до Великодня чи Різдва. Всі люди свято вірили в те, що це їхнє свято, свято робітників, простого народу. Тема солідарності трудящих простежувалася навіть в самому гербі радянського союзу, переплетені серп і молот означали єдність всіх селян та робітників в єдине ціле, в механізм який тривалий час утримував на своїх плечах великий тягар соціалістичної держави.

З 1992 року всенародно улюблене свято перейменоване в Свято весни і праці. З моменту розпаду СРСР пройшло вже 18 років, світ змінився, ера капіталізму та прогресивного технічного розвитку навіки заховала в сторінках історії «дух» самого свята, його ідею і політичне значення. Сьогодні перше травня для пересічного українці це звичайний вихідний день, його святкують по-різному, хто займається своїми домашніми справами, а хто виїжджає за місто щоб попорпатися у городі… Звичайно є й ті для кого це свято дуже важливе, це переважно старші люди які народилися й виросли в радянську епоху, які несуть з собою через віки політичну пропаганду повільно згасаючої партії.

Складається таке враження, що Перше травня, це лише пережиток минулого століття, відголос з глибини віків, згадка про радянське життя та соціалістичну ідею.  Ще з минулого століття святом весни вважається 8 березня, Перше травня це як дублювання жіночого дня, плюс ще додали поняття «праця». Виникають якісь дуже неординарні паралелі між двома датами. Можливо в цьому є якийсь дуже глибокий підтекст який я не розумію, а можливо просто нашим можновладцям не вистачило фантазії для формулювання ідеї всеукраїнського свята.

Ігор Мацута